We Lwowskim Muzeum Etnografii i Rzemiosł Instytutu Etnologii Akademii Nauk Ukrainy od 12 grudnia 2017 do 30 stycznia 2018 eksponowana była wystawa „Drzeworyt ludowy w zbiorach sztuki we Lwowie”.

Drzeworyty ludowe są rzadkością: materiał, na którym ich odciskano, zachowaniu nie sprzyjał. Tradycja drzeworytnicza wygasła ponad sto lat temu, zastąpiona nowszymi technikami druku. W przeważającej części te interesujące dzieła sztuki ludowej są dostępne tylko dla specjalistów, ukryte w zbiorach muzealnych i bibliotecznych.

Dlatego obecna wystawa stała się wyjątkową okazją do zaprezentowania mieszkańcom i gościom Lwowa 125 ludowych drzeworytów XVII i XIX wieku ze zbiorów Muzeum Etnografii i Sztuki Instytutu Etnologii Akademii Nauk Ukrainy, Lwowskiej Narodowej Biblioteki Naukowej Ukrainy im. Wasyla Stefanyka, Muzeum Narodowego we Lwowie im. Andreja Szeptyckiego, Muzeum Ukraińskiego Uniwersytetu Katolickiego, Muzeum Seminarium Duchownego we Lwowie, a także drzeworyty z prywatnych zbiorów.

Zgodnie z planem kuratorek wystawy, w jednej przestrzeni ekspozycyjnej zaprezentowano drzeworyty wschodnio- i zachodniochrześcijańskiej tradycji ikonograficznej. Obrazy te najczęściej były czczone wśród wiernych tak bizantyjskiego jak łacińskiego obrządku.

Na wystawie pokazane zostały artefakty z różnych zbiorów lwowskich, które reprezentują rzeźbę ludową w pełni jej ikonograficznej, stylistycznej i funkcjonalnej różnorodności, w tym najwcześniejsze zachowane prace pochodzące z obszarów Ukrainy Zachodniej, datowane 1653 i 1659, jak też niedatowane, jedynie z imieniem lub monogramem. W ramach tej wystawy po raz pierwszy wystawiono we Lwowie drzeworyty XVIII–XIX wieku z kolekcji Józefa Gwalberta Pawlikowskiego, a także arkusze graficzne z „Teki drzeworytów dawnych zebranych i wydanych przez Zygmunta Łazarskiego” (Warszawa 1921), obecnie znajdujące się we Lwowie w dwóch różnych kolekcjach.

Wyjątkowy charakter ekspozycji polega na różnorodności grafik. Unikatowym eksponatem wystawy jest ikona „Bogurodzica Eleusa” z XVII wieku, z naklejonym fragmentem drzeworytu. Na wystawie można zobaczyć drzeworyty ludowe, wklejone między stronami i na wyklejkach starych drukowanych i rękopiśmiennych ksiąg cyrylicznych, obrazki drzeworytnicze wklejone na małe deski z malowanymi krawędziami, a także kompozycje dekoracyjne na papierze (kołtryny).

Ponadczasowość i uniwersalizm drzeworytów ludowych sprawia, że czerpie z nich inspiracje sztuka współczesna: na wystawie zaprezentowano kilka prac lwowskiego artysty Ołeksandra Bryndikowa, który oferuje nowe odczytanie tradycyjnych technik drzeworytniczych oraz tkaniny drukowanej.

Kuratorzy wystawy:
dr Sofia Korol — kierowniczka Katedry Studiów Artystycznych Instytutu Etnologii Akademii Nauk Ukrainy
dr Oksana Szpak — starsza pracowniczka naukowa Instytutu Etnologii Akademii Nauk Ukrainy

Współautorka:
dr Łarysa Kupczyńska — pracowniczka naukowa Lwowskiej Narodowej Biblioteki Naukowej Ukrainy im. Wasyla Stefanyka

dr Oksana Szpak, Instytut Etnologii Akademii Nauk Ukrainy

tłum. Natalya Rymska

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

Виставка «Народний дереворит у художніх збірках Львова»

У львівському Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної академії наук України з 12 грудня 2017 р. до 30 січня 2018 р. експонується виставка «Народний дереворит у художніх збірках Львова».

Твори народного деревориту є рідкісними з огляду недовговічності матеріалу, як і самої традиції, яка понад сто років тому занепала (згасла), витіснена новішими техніками друку. Здебільшого цей цікавий пласт мистецтва доступний лише фахівцям і захований у музейних та бібліотечних фондах.

Тому нинішня виставка стала унікальною нагодою представити для львів’ян та гостей міста 125 творів народного деревориту XVII – ХІХ століть з фондових збірок Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Музею Українського католицького університету, Музею Львівської духовної семінарії Святого Духа, а також дереворити з приватних колекцій.

Згідно із задумом кураторів (авторів) виставки, в одному експозиційному просторі об’єднані дереворити східнохристиянської і західнохристиянської іконографічної традиції, які нерідко отримували спільне вшанування серед вірних візантійського і латинського обрядів, протягом століть поєднуючи в собі обидва культурні кола спільними духовними та естетичними цінностями.

На виставці зібрано експонати з різних львівських колекцій, які достатньо повно репрезентують явище народного деревориту у його іконографічній, стилістичній та функціональній різноманітності. Насамперед варті уваги найдавніші збережені твори, що походять із західноукраїнських теренів, датовані 1653 і 1659 роками, а також недатовані, підписані іменем чи монограмою майстра. У межах цієї виставки сьогодні вперше експонуються у Львові дереворити XVIIІ – ХІХ ст. зі збірки Юзефа-Ґвальберта Павліковського, як і графічні аркуші з розрізненої між двома львівськими збірками «Teki drzeworytów dawnych zebranych i wydanych przez Zygmunta Łazarskiego» (Warszawa, 1921).

Виняткового характеру експозиції надає представлена у ній функціональна різноманітність графічних аркушів. Унікальним експонатом виставки є ікона «Богородиця Елеуса» XVII століття, у якій на малярський шар наклеєний фрагмент деревориту. На виставці можна побачити народні дереворити, вклеєні між сторінками та на форзацах оправ давніх друкованих і рукописних кириличних книг, а також дереворитні образки, наклеєні на невеликі дошки з розмальованими краями, як і декоративні композиції на папері (колтрини).

Свідченням того, що народний дереворит належить до цінних духовних надбань минулого і може дати творчий імпульс для сучасного мистецтва, є залучені до експозиції декілька робіт львівського художника Олександра Бриндікова, який пропонує нове прочитання традиційних технік та художніх прийомів деревориту і вибійки.

Куратори виставки:
Софія Король – завідувачка відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України, кандидат мистецтвознавства
Оксана Шпак – старша наукова працівниця Інституту народознавства НАН України, кандидат мистецтвознавства

Співавтор:
Лариса Купчинська – наукова працівниця Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В.Стефаника, кандидат мистецтвознавства